Що таке реле тиску і як його налаштування пов'язане з налаштуванням гідроаккумулятора

• Тиск включення (Pвкл) - це той тиск (бар) при якому відбувається включення насосної станції шляхом замикання контактів в реле тиску. Іноді тиск включення ще називають "нижнім" тиском.
• Тиск вимикання (Pвикл) - це тиск (бар) при якому відбувається виключення насосної станції шляхом розмикання контактів в реле тиску. Іноді тиск виключення ще називають "верхнім" тиском.
• Перепад тиску (ΔP) - абсолютна різниця між тиском виключення і тиском включення (бар).
• Максимальний тиск виключення - це той максимальний тиск (бар) при якому можливе відключення насосної станції.

Будь-яке реле тиску має заводські установки і, як правило, вони такі:

 

• Тиск включення: 1.5 - 1.8 бар
• Тиск вимикання: 2.5 - 3 бар

 

Максимальний тиск виключення: 5 бар

Отже, як все це працює:
Припустимо, насосна станція підключена, і вся система заповнена водою. Після відкриття будь-якого крана (душ, мийка тощо), і початку водорозбору, тиск в системі почне плавно (завдяки мембранному гідробаку) падати, що легко відстежити по манометру. Весь цей час вода надходить споживачеві з гідробака. При досягненні "нижнього" тиску включення (його можна також відстежити по манометру в момент включення насоса) контакти всередині реле тиску замкнуться і насос запуститься. Весь інший час водорозбору насос продовжує працювати, подаючи воду безпосередньо споживачеві.

Після завершення водорозбору (всі крани закриті), насос все ще продовжує працювати, тільки тепер вода подається не споживачеві, а закачується в гідробак (так як більше не має куди подітися) і тиск плавно зростає. При досягненні тиску вимикання (можливо легко відстежити по манометру в момент зупинки насоса) контакти всередині реле тиску розмикаються і насос зупиняється. При наступному водорозборі цикл повторюється. Все досить просто.

Але що робити якщо заводські установки реле тиску не надто комфортні? Наприклад, на верхніх поверхах тиск падає дуже помітно, або система очищення води вимагає на вході не менше 2.5 бар, в той час як насос вмикається тільки при 1.5 - 1.8 бар.

Налаштувати реле тиску можна і самостійно

Записуємо по манометру тиск включення і виключення при працюючому насосі. Відключаємо насос від мережі і знімаємо верхню кришку реле тиску (як правило, відвернувши один гвинт). Ви побачите два гвинти, один більший, знаходиться у верхній частині реле, а другий, трохи меншого розміру, знаходиться під ним. Верхній гвинт відповідає за тиск включення і як правило поруч з ним знаходиться буква "P" і стрілка зі знаками "+" і "-". Потім обертаємо гвинт в потрібному напрямку (якщо тиск включення необхідно підняти то обертаємо у напрямку знака "+", якщо опустити то в напрямку знака "-"). Скільки потрібно повертати? Зробіть оборот (пів обороту, півтора - скільки хочете).

Після цього запускаємо насос і дивимося, при якому тиску він включиться тепер. Запам'ятовуємо, вимикаємо живлення насоса, і обертаємо гвинт далі, знову запускаємо насос і записуємо нове значення, таким чином наближаючись до потрібного значення.

Нижній гвинт відповідає за різницю між тиском виключення і тиском включення. Як правило поруч написано "ΔP" і знаходиться стрілка зі знаками "+" і "-". Налаштування різниці тиску аналогічна налаштуванню тиску включення. Залишається тільки одне питання, якою вона має бути? Різниця між тиском включення і виключення зазвичай становить 1.0 - 1.5 бар. Причому чим вище тиск виключення, тим більшою може бути ця різниця. Наприклад, при заводських установках Pвкл = 1.6 бар, Pвикл = 2.6 бар різниця становить 1 бар, це як раз стандартне значення. Якщо ми хочемо змінити заводські установки і підняти Рвикл до 4 бар, то різницю можна зробити в 1.5 бар, тобто Pвкл потрібно встановити на рівні 2.5 бар. Треба розуміти, що чим більше ця різниця, тим вище перепад тиску в системі, що не завжди комфортно. Але в той же час, рідше буде включатися насос, і більше води надійде з гідробака до моменту включення насоса.

Це справедливо тільки в тому випадку, коли насос може забезпечити необхідний тиск (дивіться характеристику насоса). Тобто якщо насос може видати за паспортом тільки 3.5 бар (з урахуванням всіх видів втрат), то налаштування реле тиску на вимикання 4 бар нічого не дасть. Насос просто не зможе забезпечити необхідний тиск і в даному випадку буде працювати без упину. І якщо потрібно все-таки саме 4 бар, то доведеться міняти насос на більш потужний.

Також можливий варіант встановлення електронного реле тиску, яке самостійно відключить насос по завершенню пртоку у системі, або на якому можливо виставити необхідний вам тиск включення/вимкнення за допомогою кнопок. Такий варіант більш легкий у налаштуванні ніж механічні реле, але вартість електронних реле тиску більша від звичайних механічних.

І останнє, яким же все-таки має бути тиск повітря в повітряній порожнині гідробака (гідроакумулятора)? Дуже багато хто не замислюються, або ж просто не знають, що потрібно стежити ще й за цим. На жаль так, потрібно, від цього безпосередньо залежить термін служби мембрани гідробака, а в кінцевому рахунку, і насоса.

Отже, що робимо:
Заміряємо тиск повітря в повітряній порожнині гідробака. Робимо це тільки на відключеному від системи гідробаку! - відключаємо насос від мережі, відкриваємо будь-який кран за насосом і чекаємо поки вода вийде з гідробака. Або заміряємо на установці ще не підключеною до системи водопостачання. Для цього знімаємо декоративний ковпачок з повітряного ніпеля гідробака і приєднуємо до нього звичайний автомобільний манометр (для перевірки тиску в шинах автомобіля). Запам'ятовуємо цей тиск. (Як правило на невеликих гідробаках, ємністю до 50 літрів, це тиск дорівнюватиме 1.5 бар). Тепер найголовніше правило: тиск повітря в гідробаку має бути менше, ніж тиск включення насоса приблизно на 10%! Тобто якщо тиск включення насоса становить 1.6 бар, то тиск повітря має становити 1.4 - 1.5 бар. У більшості випадків, це і є ті заводські установки про які йшлося вище. Тобто купуючи готову насосну станцію, Ви вже маєте повністю налаштовану систему. Але як тільки ви внесли зміни в заводські установки реле тиску, необхідно завжди змінювати і тиск повітря в гідробаку. Наприклад, якщо ви встановили Pвкл = 2.5 бар, Pвикл = 3.5 бар, то необхідно і тиск повітря підняти до значення в 2.2 - 2.3 бар.

До речі, навіть якщо Ви нічого не змінювали в заводських налаштуваннях, за тиском повітря необхідно регулярно стежити, чи, хоча б, контролювати його раз на рік на початку дачного сезону. Важливо щоб цей тиск був постійним, якщо ж він трохи знизився, його завжди можна підняти звичайним автомобільним насосом до необхідного рівня.

Всі ці нескладні операції не займуть багато часу, достатньо приділити їм увагу один раз на рік, тим більше, що все окупиться довгою і безперебійною роботою всієї системи водопостачання в цілому.

Якщо ж реле не працює, у нас Ви можете придбати нове за посиланням Реле тиску

Класифікація реле тиску

Існує два основні різновиди реле тиску: механічні та електронні. Два варіанти мають свої переваги та особливості, про які ми поговоримо детальніше.

Механічні реле

 

 

Основу механічного пристрою становить кілька деталей: металева платформа, поршень, мембрана, електричні контакти, дві пружини різного діаметра та регулювальні гайки. Все це укладено у пластиковий корпус.

Принцип роботи такого реле є простим. При включенні насоса та заповненні гідроакумулятора тиск води через гнучку мембрану впливає на поршень, який піднімає платформу. Остання стискає велику пружину (наскільки це дозволяють налаштування), піднімаючись до верху малої пружини. Це призводить до розмикання контактів та припинення роботи насоса. Коли тиск у системі падає до встановлених користувачем меж, платформа опускається, замикаючи контакти та включаючи помпу.

Регулювання тиску насосної станції за допомогою реле дозволяє виставити необхідні параметри експлуатації системи водопостачання. Механічні моделі є класичними та дешевшими порівняно з електронними, тому користуються стабільною популярністю. Однак варто враховувати, що вони також менш функціональні та зручні у налаштуванні, повсякденному використанні.

Електронні реле

 

 

Електронні реле тиску влаштовані набагато складніше, їх «мозком» є комп'ютерний контролер, захований у компактний корпус. Користувачеві пропонується взаємодіяти з лаконічним інтерфейсом: на передню панель виведено невеликий дисплей, кілька кнопок та індикаторів.

Таке обладнання оптимальне для низьконапірних систем (менше 22 м, наприклад, крапельний полив). Також електронні реле рекомендуються у випадку, коли водопровід має низку особливостей, що вимагають тонкого налаштування порогів спрацьовування насоса. Додаткова перевага — пристрій набагато простіше у встановленні та регулюванні, тому підходить користувачам, які самостійно монтують систему водопостачання. Автоматично вирішується питання про те, як підключити реле тиску та реле сухого ходу — опція захисту насоса від перегріву вже вбудована в електронні моделі (механічні не завжди).